Створення прогнозно-моделюючих комплексів урядової системи з питань НС

Щорічно збитки від катастроф природного та техногенного походження складають понад 2-4% у структурі ВВП багатьох країн, згідно з даними ООН. В Україні лише щорічні витрати на ліквідацію наслідків Чорнобильської катастрофи перевищують 2% від загального обсягу ВВП. Економічна криза, що супроводжується збільшенням частки застарілих технологій та обладнання, зниженням рівня модернізації та оновлення виробництва збільшує ризик виникнення катастроф.

У зв'язку з цим, проблема прогнозування та оцінки наслідків надзвичайних ситуацій э одною з головних у діяльності МНС. При створенні Урядової інформаційно-аналітичної системи з питань надзвичайних ситуацій (УІАС НС), замовниками якої виступили Кабінет Міністрів України та МНС, було прийнято рішення використати аналітичні та моделюючі можливості геоінформаційних систем для створення прогнозно-моделюючих комплексів попередження, мінімізації та ліквідації наслідків НС.

Головним виконавцем робіт по цьому проекту у 2001 році було визначено ЗАО "ЕСОММ Со", науково-методичний супровід проекту забезпечував УЦМЗР.

"Комплекс моделюючих систем створюється як складова розподіленої інформаційної структури УІАС НС, що інтегрує інформаційні потоки таких урядових та державних установ як Кабінет Міністрів, Гідрометцентр, МНС України та інших", говорить керівник проекту, Спеціаліст УЦМЗР з ГІС Олексій Іщук. "Таким чином, створюється спільне інформаційне середовище, здатне забезпечити необхідний рівень як постачання вихідними даними для моделювання, так і підготовки інформації для системи прийняття рішень".

Системне забезпечення комплексу базується на платформі нового покоління програмних продуктів ESRI - ArcGIS.

На сьогодні, інформаційне забезпечення комплексу базується на розміщених в МНС України, таких базах даних:

• надзвичайних ситуацій, яка містить інформацію про час, тип, і масштаб НС;
• гідрометеорологічної інформації, що оперативно формується за даними Гідрометцентру України;
• "Загальнодержавний реєстр потенційно-небезпечних об'єктів";
• Фонду електронних тематичних карт території України.

Протягом 2001 року реалізовані 4 перших комплекси, направлені на:

• прогнозування та оцінку наслідків паводкових ситуацій;
• прогнозування та оцінку селевих проявів;
• прогнозування та оцінку наслідків викидів в атмосферу небезпечних хімічних речовин;
• просторову оцінку можливих наслідків карстових проявів.

Спеціалістами УЦМЗР:

• Виконана розробка алгоритмічної бази прогнозно-моделюючих комплексів.
• Проведена програмна реалізація блоку просторового моделювання площ паводкового затоплення.
• Проведена актуалізація засобами ДЗЗ геометрії водних об'єктів та дорожньої мережі територій Криму та Закарпатської області.

Проектні роботи продовжено у 2002 році. Головний їх напрямок - розширення алгоритмічної бази та актуалізація засобами ДЗЗ вихідних даних для створених комплексів. УЦМЗР є офіційним співвиконавцем проекту.

Бажаєте дізнатися як застосовують українські організації методи ДЗЗ та ГІС для менеджменту и моніторингу ПНОТ? >>>