Моніторинг екологічного стану акваторії Чорного та Азовського морів

Чи відомо Вам, що приблизно 1/3 континентальної Європи належить Азово-Чорноморському басейну, закритій екосистемі з унікальністю та різноманіттям біоресурсів, яка однак в останні десятиліття є одним з найнеблагополучніших регіонів світу?

Практично кожного року у деяких регіонах Чорного та Азовського морів вміст кисню знижується до критичного рівня 1 - 3 мг/л, що призводить до загибелі риби.

Так 31 червня 2001 року у зв'язку з зменшенням кисню до більш ніж 5 мг/л та збільшенням температури води до 29С у Азовському морі, при відсутності вітрового змішування, було зафіксовано замор бичка в обсязі понад 6 тон.

Причини погіршення екологічного стану басейнів Чорного та Азовського морів є численними. "Це, головним чином, забруднення води скидами стічних вод. Щорічно в басейнах Чорного та Азовського морів спостерігається 20-30 випадків розливу нафти", говорить Валерій Васильович Серенко, Головний спеціаліст з проектів УЦМЗР. Серед інших негативних факторів, за словами В. Серенко, скид забруднених вод підприємств, приморських міст та інших населених пунктів, винос забруднюючих речовин річковим стоком, змив дощовим стоком біогенних речовин з сільськогосподарських полів, збільшення температури повітря, а також відмирання фітопланктону у період цвітіння.

Проблеми ведення моніторингу масштабних забруднень морів у результаті розливу нафтопродуктів, а також вивчення цвітіння фітопланктону є серед пріоритетних завдань державної Програми попередження та реагування на надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру на 2000-2005 роки.

На замовлення Мінекоресурсів України, Укррибводу, Мінагрополітики, УЦМЗР у квітні 2002 року розпочав виконання проекту з підготовки спостережень за динамікою цвітіння фітопланктону, температурою водної поверхні, та проведенням взаємопов'язаного аналізу цих явищ із станом рибного господарства Чорного та Азовського морів.

Метою проекту є надання технічної та методичної допомоги органам зазначених міністерств та МЧС з метою:

• Визначення траєкторії руху нафтової плями у разі можливої аварії;
• Розробки рекомендацій щодо шляхів ліквідації нафтових розливів;
• Визначення зон інтенсивного цвітіння фітопланктону та підвищення температури води як місць погіршення стану рибного господарства морів.

Очікується, що в ході реалізації проекту будуть підготовані:

• Діючі моделі взаємодії нафти з морською водою;
• Моделі розрахунку руху нафтових плям для Північно-Західної частини акваторії Чорного моря;
• Відкалібровані моделі обробки знімків розвитку водоростей, температурного та льодового режиму морів.

Ці заходи стануть основою для прийняття управлінських рішень з планування попереджувальних дій щодо стабілізації екологічного стану морів (водні меліорації, аерації, розчистки, вилову риби у місцях, де можлива її масова гибель).

Технічні та методичні інструменти, розроблені у процесі виконання проекту, можуть бути також використані в комерційних цілях. Грузовідправник може зробити прогноз зміни властивостей зібраної після аварії нафти, щоб визначити подальший шлях її використання. Площа розливу дозволяє визначити кількість нафтозбірників, необхідних для збору нафти. Супутникові знімки розливу та руху нафти можуть надати неоціненну допомогу у якості доказів при розрахунку збитків навколишньому середовищу.

Партнерами УЦМЗР у реалізації цього проекту є експерти Українського наукового центру екології моря Мінекоресурсів України (УкрЦЕМ), Укррибводу, Інституту Біології Південних Морів, Морського Гідрофізичного інституту (м. Севастополь), Донецького Університету.

Детальніше про використання ДЗЗ у дослідженні екології водних басейнів у статті УЦМЗР:

"Материалы дистанционного зондирования Земли (ДЗЗ) в исследованиях влияния вод на экологию водных бассейнов"

Бажаєте розширити знання водної термінології? Читайте Еколого-гідрогеологічний словник.

Читайте про водні проблеми на сайтах та порталах з водних питань.